Родина

Діти взяли все у батьків і кинули їх

Наші троє дітей забули про наше існування, коли ми вийшли на пенсію.Ми ростили їх, робили всілякі заради наших дітей, підняли їх на ноги і потім ми їм не потрібні.Ми одружилися, коли нам було по 19 років.

Мій чоловік, був моїм однокласником. Ми з дитинства товаришували, потім почали зустрічатися і зрозуміли що нам добре разом, і захотіли прожити це життя один з одним до кінця наших днів.Після весілля, через півроку я дізналася, що я вагітна.

Ми розуміли, що грошей у нас майже немає, але про аборт і мови не йшло. І ось через 9 місяців, на світло у нас з’явилася маленька донечка з блакитними оченятами, янголятко.Чоловік був змушений кинути навчання і піти працювати.

Я була в академічній відпустці. З часом через півтора року, все стало налагоджуватися, і тут я знову завагітніла. Тут я почала переживати і думати про аборт, але чоловік сказав, що ми залишимо дитини і він зробить все заради нас.

Чоловік прийняв рішення влаштуватися на другу, а то і третю роботу і став зникати цілодобово на роботах. Жили ми в квартирі, яку йому виділив завод. Але грошей категорично не вистачало, ми справлялися як могли.

Економили на всьому, чим тільки можна було. І ось на світло з’явився і другий дитина. Я вирішила перейти на заочне навчання, і з горем навпіл з двома дітьми отримала диплом.

Минуло багато років, дочка вже пішла в школу, а син в садок, і я змогла влаштуватися на роботу за фахом, щоб допомагати чоловікові. Справи у нас пішли вгору, з грошима стабілізувався, і ми змогли дозволити собі кожне літо путівку на море. Через багато років, нас чекав ще один сюрприз – третя дитина.

Мені знову довелося піти в декрет і сидіти вдома. Чоловік знову став працювати і вдень і вночі, щоб прогодувати нас усіх. Ми часто просили гроші в борг у друзів, брали кредити, але ми тільки й думали, щоб підняти дітей на ноги і зробити все для їхнього щастя.

Щоб в майбутньому у них була освіта і робота.Діти виросли, старша дочка вже вийшла заміж, звичайно довелося витратитися на весілля та інше, потім допомогли їм з купівлею квартири. Син теж підріс і сказав, що він теж хоче квартиру по закінченні школи, у нас у дітей рівні права і ми старалися для всіх.

Молодша дочка не хотіла квартиру, а хотіла поїхати навчатися за кордон. Знову ми брали кредити.І ось промайнув час, ми вже стали дорослими, а вони всі дорослі і успішні.

Чоловік зліг з інфарктом. Я вже на пенсії. Я не відходила від чоловіка ні на крок, доглядала за ним, йому вже стало краще.

Але прикро, що за весь час хвороби жоден з наших дітей не приїхав його провідати… У старшої дочки все не було часу, син навіть трубку не піднімав… А молодша дочка просто не змогла кинути навчання і приїхати провідати батьків. Так на старість маючи трьох дітей ми стали нікому не потрібними. Ми є тільки один у одного з чоловіком.

Related posts

Leave a Comment